Китай скоротив вкладення в борг США до $591 млрд, тоді як іноземні інвестори додали $83 млрд

Китай у серпні зменшив заявлений обсяг вкладень в американські державні облігації до $590,7 млрд — найнижчого рівня за 18 років. Того ж місяця сукупні вкладення іноземців у казначейські папери США зросли на $83,3 млрд. Така розбіжність спростовує тезу, що відхід Китаю обов’язково означає крах міжнародного попиту на американський борг. Портфелі Пекіна й Токіо помітно скоротилися, тоді як інвестори, які тримають папери через Канаду, Велику Британію та Бельгію, наростили позиції. За даними Мінфіну США, оприлюдненими 16 жовтня, вкладення Китаю впали на $27,3 млрд — з $618 млрд у липні. Це продовження багаторічного скорочення від піку приблизно $1,32 трлн у 2013 році. Китай залишається третім за розміром заявленим іноземним власником американських боргових паперів після Японії та Великої Британії. Його портфель на $590,7 млрд приблизно на 55% менший за піковий рівень 2013 року. Японія також скоротила позиції в серпні — на $35,6 млрд, до $1,068 трлн. Велика Британія рухалася у протилежному напрямку: плюс $11,2 млрд, до $1,0095 трлн, уперше перетнувши позначку $1 трлн. Канада показала один із найбільших приростів — $38,3 млрд, до $464,6 млрд, а Бельгія — близько $19,8 млрд, до $490,5 млрд. У підсумку сукупні заявлені іноземні вкладення в казначейські облігації США сягнули $9,332 трлн проти $9,248 трлн у липні. Ця розбіжність має значення: державний борг США перевищив $40 трлн, що посилює увагу до інвесторів, які фінансують потреби Вашингтона в запозиченнях. Чому відхід Китаю не означає краху іноземного попиту Дані Мінфіну відображають ринкову вартість і місце зберігання паперів на кінець місяця, а не прямий запис про те, скільки кожен уряд купив чи продав. Скорочення заявлених вкладень може бути наслідком прямих продажів, погашення паперів, зміни оцінки або переміщення активів до інших юрисдикцій. Мінфін прямо попереджає, що папери, які утримуються через кастодіанів у третіх країнах, можуть не зараховуватися кінцевим бенефіціарам. Тож зростання канадських позицій на $38,3 млрд не означає, що саме канадські інвестори придбали цей обсяг, як і падіння китайських показників не доводить еквівалентного чистого продажу з боку Пекіна. Водночас тривале скорочення вписується в ширшу картину диверсифікації резервів. Китай паралельно нарощує золоті резерви: у вересні офіційні запаси зросли 23-й місяць поспіль. Центральні банки можуть змінювати структуру резервів, не відмовляючись повністю від активів у доларах. Вартість запозичень для США залишається головним питанням ринку Іноземний попит важливий, бо США мусять постійно рефінансувати наявні зобов’язання й фінансувати нові бюджетні дефіцити. За оцінками Мінфіну на 2026 фінансовий рік, федеральний дефіцит наближається до $2 трлн, а річні витрати на обслуговування боргу сягають близько $1,36 трлн. Зростання дохідності казначейських паперів може підвищити вартість рефінансування, хоча заявлені портфелі окремих країн не визначають напрямок ставок. Інвестори в облігації дедалі частіше оцінюють, чи компенсує вища дохідність інфляційні та фіскальні ризики. Саме тому аргумент PIMCO про оцінку відрізняється від застережень щодо зростання боргового тягаря США. Мінфін також розширив операції з викупу облігацій, щоб підтримати функціонування ринку на тлі тиску на довгострокові папери.