Конгрес США просуває закон CLARITY, щоб захистити Bitcoin у самостійному зберіганні від претензій як на "безхазяйне" майно

У США розгортається судовий спір, який оголює потенційно небезпечну прогалину: чи може хтось спробувати відібрати "холодний" гаманець, заявивши, що активи стали безхазяйними через багаторічну неактивність. За матеріалами справи, особа на ім'я Noah Doe намагається через законодавство штату Нью-Йорк про "поліцейську службу знахідок" домогтися права на 3,8 млн Bitcoin, які нібито роками не рухалися. За поточними оцінками це близько $200 млрд, або майже 18% загальної пропозиції BTC. На тлі цієї справи Конгрес США терміново додав до законопроєкту CLARITY спеціальне положення. Розділ 20216 у найсвіжішій редакції встановлює: цифрові активи в самостійному зберіганні (self-custody) не можуть вважатися покинутими, незатребуваними або такими, що підлягають передачі державі чи іншій стороні, лише через тривалу неактивність гаманця або відсутність "постійного інтересу" з боку власника. Ключовий критерій власності для такого активу — контроль над приватним ключем. Норма має пріоритет над штатними та місцевими правилами, які допускають передачу прав власності на підставі того, що "гаманець роками неактивний". Важливо, що більш ранні сенатські чернетки від 8 травня та 20 травня зосереджувалися переважно на праві зберігати активи у self-custody, а версія від 22 липня розширила фокус до питань майнового права: чи зберігається право власності на монети, які не рухалися багато років. Законопроєкт проводить межу між двома типами цифрових активів: (1) монети, якими особа керує напряму через приватний ключ, і (2) активи, що зберігаються через біржі, брокерів або кастодіанів. Федеральний захист за оновленим CLARITY застосовується до першої категорії. Для другої категорії залишаються чинними правила про незатребуване майно, адже проєкт прямо зберігає їх дію щодо кастодіальних активів. У низці штатів останні зміни в законодавстві вже виділяють біржі, кастодіанів та провайдерів кастодіальних гаманців як окремий клас активів, що може належати "зниклим" власникам. Отже, гаманець із власним приватним ключем і біржовий рахунок з еквівалентною доларовою сумою Bitcoin опиняються по різні боки цієї межі. На біржі ключ контролює кастодіан, тому його штатні правила щодо строків "сплячості", звітності та передачі активів застосовуються у звичному режимі. Справу робить особливо гострою саме практика Нью-Йорка. Розділ 7B Закону штату про особисте майно регулює речі, загублені та передані поліції. Стаття 257 допускає набуття права власності "знаходчиком" за певних умов, зокрема для майна вартістю менш ніж $10 після безуспішного однорічного пошуку власника. Noah Doe та дві компанії намагаються використати цю логіку, щоб заявити права на 39 069 "сплячих" Bitcoin-адрес із сумарними приблизно 3,799 млн BTC (майже 18% пропозиції). Як аргументи вони посилаються на кампанії сповіщення через OP_RETURN, пресрелізи та "вікна" для подання заяв, стверджуючи, що монети відповідають критеріям незатребуваного майна. Побудова претензії значною мірою спирається на мовчання гаманців: роки без транзакцій і відсутність власника, який би з'явився та оскаржив вимогу. Саме цей механізм і намагається перекрити розділ 20216 — заявники більше не зможуть використовувати сам факт тривалої неактивності або відсутності комунікації як підставу для набуття права власності в рамках законів штатів про незатребуване майно. Водночас позивачі в справі Noah Doe посилаються не лише на неактивність, а й на поліцейські звіти, повідомлення OP_RETURN та спроби встановити контакт із потенційними власниками. Така доказова база виходить за межі простої "сплячості", тож навіть у разі ухвалення CLARITY вони можуть доводити, що їхня вимога ґрунтується не "виключно" на мовчанні. Нове положення закриває найпростішу юридичну конструкцію, яку тестує ця справа, але саме провадження не завершує: суду все одно доведеться оцінити, чи змінюють додаткові докази підхід до аналізу. Подальша доля норми 20216 залежатиме від переговорів у Сенаті. Оптимістичний сценарій — пункт збережуть у повному обсязі, включно з пріоритетністю, а суди тлумачитимуть формулювання "виключно через неактивність" достатньо вузько, щоб забезпечити реальний захист self-custody. У такому разі теорії на кшталт Noah Doe стане складніше вибудовувати: потрібні будуть докази, що виходять за межі багаторічної тиші. Негативний сценарій — під час узгодження тексту Сенат вилучить або пом'якшить розділ 20216, залишивши судам більше простору враховувати неактивність разом з іншими чинниками. Тоді ризик застосування штатних норм щодо "сплячих" гаманців збережеться, а майбутні заявники зможуть комбінувати аргументи про довгу неактивність із кампаніями сповіщення. Сам принцип self-custody як діяльності лишається захищеним — зберігати власні приватні ключі законно, але питання права власності на активи, що не рухалися багато років, може й надалі вирішуватися судами в індивідуальному порядку. Розділ 20216 прибирає найпростішу тезу для претендентів на "мовчазні" Bitcoin-адреси: що однієї лише багаторічної неактивності достатньо, аби вважати актив покинутим. Чи стане цього досить на практиці, визначать і фінальні правки в Сенаті, і те, яке доказове значення суд у підсумку надасть "тиші" гаманця.