Казахстан затвердив нові правила майнінгу для формування біткоїн-резерву на $1 млрд

Казахстан закріпив одну з найжорсткіших у світі державних моделей стратегічного майнінгу біткоїна. 23 липня уряд схвалив документ під назвою "Правила впровадження стратегічного криптомайнінгу". За ним компанії, які пройдуть відбір, отримають фіксовані тарифи на електроенергію терміном до 10 років. Умовою участі стане передання частини намайнених біткоїнів до нацфонду, який має накопичити до $1 млрд у крипторезервах. Як працює механізм Схвалені майнінгові компанії отримують доступ до лімітованих квот на електроенергію, що фактично гарантує стабільність витрат на живлення на десятиліття. Натомість вони перераховують частку щойно видобутих цифрових активів до автономного кластерного фонду Astana Hub. Фонд перебуває під управлінням National Investment Company of Kazakhstan. Заявлена ціль — сформувати державні крипторезерви обсягом до $1 млрд. Крок у довгостроковій стратегії Країна підводилася до цієї моделі кілька років. Казахстан легалізував майнінг у 2020 році та ухвалив Закон про цифрові активи у 2023-му. У 2025 році уряд оголосив плани створення національного фонду крипторезерву на $500 млн–$1 млрд, який мали наповнювати конфіскованими активами та доходами від майнінгу. У березні 2026 року центробанк заявив про готовність спрямувати до $350 млн із наявних золотовалютних резервів на криптопов'язані інвестиції. Суверенний майнінг набирає обертів Казахстан приєднується щонайменше до чотирьох країн — Бутану, Сальвадору, ОАЕ та Пакистану — які активно майнять біткоїн, щоб нарощувати державні резерви. Деякі дослідники припускають, що реальна кількість залучених урядів може сягати 13. Бутан непублічно майнить біткоїн, використовуючи надлишок гідроенергії, і, за оцінками, володіє приблизно 6 000 BTC. Сальвадор тримає близько 7 517 BTC, з яких орієнтовно 474 BTC надійшли від внутрішнього майнінгу. Модель Казахстану побудована як державно-приватне партнерство: держава не керує фермами напряму, а залучає приватних операторів і отримує частку видобутку. Після посилення тиску Китаю на криптомайнінг у 2021 році Казахстан на певний час став другим у світі хабом з майнінгу біткоїна — майнери переїжджали через кордон у пошуках дешевої електроенергії. Різкий приплив потужностей створив навантаження на енергомережі та спровокував хвилю нелегального майнінгу, що перевантажила місцеву інфраструктуру. Нові правила покликані знизити енергетичні ризики, не втрачаючи економічного потенціалу галузі.