Напруженість між США та Іраном ставить під загрозу серпневі плани азійських НПЗ щодо випуску

Як повідомляє Huo Xing Finance, 25 липня Reuters зазначив, що відновлення військового протистояння між США та Іраном загрожує й без того крихкому відновленню світових потужностей нафтопереробки, і перший удар припадає на Азію. Азійські переробники, від яких у цьому кварталі очікували ключового внеску у глобальне зростання виробництва пального, стикаються зі стагнацією через нові збої в транспортуванні через Ормузьку протоку. Додатковий ризик створюють заяви єменських повстанців-хуситів про намір заблокувати експорт саудівської нафти через Червоне море. За оцінкою Energy Aspects, це може змусити перенаправити понад 3 млн барелів на добу саудівської нафти, яка мала йти до Азії через протоку Баб-ель-Мандеб, на значно довші маршрути. Цього тижня три саудівські танкери, що прямували до Китаю та Індії, повернули в бік Суецького каналу. У підсумку азійські НПЗ, які вже законтрактували поставки на серпень, отримали ризик затримок із Близького Сходу. Водночас нафтопереробні заводи у США та Європі працюють майже на повну потужність, тож можливостей для подальшого нарощування випуску майже немає. Президент Formosa Plastics Corporation (FPCC) Лінь Кечан повідомив, що компанія планувала у серпні підняти завантаження до 480 тис. барелів на добу (майже 90% потужностей) і забезпечила постачання нафти на місяць, але відновлення конфлікту на Близькому Сході додало невизначеності щодо строків відвантаження та прибуття частини партій. Неназваний топменеджер китайської нафтопереробної галузі також вказав, що відвантаження, які завантажуються в липні та серпні, очікувано затримуватимуться, що ускладнює збільшення виробництва. Тиск на пропозицію посилює й Росія. Її нафтопереробні потужності продовжують зазнавати атак безпілотників з боку України, що призводить до дефіциту пального на внутрішньому ринку та змушує Москву обмежувати експорт дизеля для стримування зростання внутрішніх цін. На тлі сукупності цих факторів світові маржі переробки різко зросли. У США та Європі вони сягнули рекордних значень, а в Азії піднялися до максимуму за два місяці. Аналітик Sparta Commodities Ніл Кросбі зазначив, що глобальних нафтопереробних потужностей недостатньо, аби одночасно витримати подвійний шок у вигляді закриття Ормузької протоки та російської заборони на експорт: для зниження кінцевого попиту ціни мають зрости. Для дизеля та авіапального маржа азійських НПЗ підскочила вище 65 доларів за барель, тоді як до конфлікту вона становила трохи понад 20 доларів за барель.